копаниця
— полоз у санях
копильчак
— сани, гринджоли
копійник
(рос.) — списник, воїн, озброєний списом (рос. копье)
корець
— міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг, центнер
корито
(Десни) — тут: річище
копіт
— курява
королівці
— соратники короля Карла
коряк
— кругла посудина з ручкою для зачерпування і виливання води (вина, молока тощо); ківш
коси у джереґелі
— вінком довкруги голови
Кочубей
Василь (1640–1708) — регент військової канцелярії (1681–1687), генеральний писар (1687–1699), генеральний суддя (1699–1708) Гетьманщини. Власник великих маєтків. Учасник усунення І. Самойловича з гетьманства в 1687. Разом з Полтавським полковником І. Іскрою — автор доносу на Мазепу про його антимосковські наміри. Петро І, якому адресувався донос, не повірив авторам і видав їх у руки Мазепи. К. та Іскра були страчені в містечку Борщагівка під Білою Церквою (тепер село Вінницької обл.). Згодом перепоховані на території Києво-Печерської лаври.
Кочубей
(Кочубеївна)
Мотря (бл. 1688 —?) — донька Василя Кочубея, хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди). Збереглися листи Мазепи до неї. Роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників; 1707 вийшла заміж за сина ген. судді В. Чуйкевича; 1709 їх було заслано до Сибіру. Повернувшись в Україну, пішла в монастир біля Полтави.
коштур
— костур
краска
— колір, барва
крата
(польськ.) — ґратчасті ворота
кратястий
(з польськ.) — картатий
крижі
— поперек
криянка
— від слова критися — не проявлятися відкрито, таїтися, ховатися
кріс
— рушниця
кукла
(рос.) — лялька
кундель
— вівчарка
куншт
(польськ., від ніж. Kunst) — майстерність, мистецтво
кунштик
(польськ., від ніж. Kunststьck) — шедевр, майстерний виріб
Купідон
— у давніх римлян божок кохання. Зображається у вигляді хлопчика з луком.
куропуд
— страхопуд, інших страшить, а сам курей боїться
курпи
— етнографічна група, що населяє Курпівську Пущу (північне Мазовше в басейні Нарови та її приток)
лавник
— член міського суду
Лазар
— брат євангельських Марії і Марфи, якого Ісус Христос воскресив на четвертий день після його смерті
лазарет
— шпиталь
ласохлист
—
ласий на розкоші
лахмай
— людина в лахмітті
лебедіти
— слізно просити; жалібно молити
легіт
— легкий, приємний вітерець
легувати
— заповідати, записувати легатом (як заповіт)
ледняк
— дуже холодний вітер
лезво
— лезо
лексикон
— словник
Лещинський
Станіслав — познанський воєвода, обраний 1704 р. на королівський престіл. Підтримував Швецію у її боротьбі проти Московії. Польща, маючи одночасно двох королів — Августа II і Лещинського, поділилася на дві ворожі частини.






