ЛЛисторияЕщё одна глава — и целый мирВыбрать историю ↗

Об этой истории

Полтава, Автор - Лепкий Богдан, Серия - Мазепа [4], , Жанр - Исторические приключения, Приключения. Читать бесплатно, без регмстрации, книги полностью онлайн. Полтава Лепкий Богдан Полтава, Автор - Лепкий Богдан, Серия - Мазепа [4], , Жанр - Исторические приключения, Приключения. Читать бесплатно, без регмстрации, книги полностью онлайн. Богдан Лепкий ПОЛТАВА Текст подається за виданням: Лепкий Б. Полтава / Мазепа: Трилогія. — Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959; Лепкий Б. Полтава / Мазепа: Трилогія. — Чикаго: Видавництво Миколи Денисюка, 1959. Художнє оформлення Йосипа Кузишина Редактор Ярослав Радевич-Винницький Складаємо особливу подяку щирому меценатові п. Євгенові Кострубі за щедрий дар у пам'ять його незабутньої дружини Надії Коструби, панству докторам Тетяні та Ярославу Романишиним, панству Марії та Дмитрові Гулеям, п. Андрієві Закалі за щиру жертовність Висловлюємо сердечну подяку всім жертводавцям Америки і Канади, які спричинилися до виходу у світ цієї книги НАД ДЕСНОЮ Доброму другові Василеві Гривнакові присвячує автор — Як бачу, то українським гетьманом краще бути, ніж шведським королем, — сказав не без злоби ексцеленція Піпер, сідаючи на багато різьблену канапу і обкидуючи зором одну з світлиць гетьманського двора в Гірках. — Великі пани отсі гетьмани. Яка мебель, які вигоди, розкіш яка, — тю! — Дійсно, навіть король не посоромився б такого замку, — завважав Оляф Гермелін, секретар його милості шведського короля, Карла XII. — А кажуть, що в Батурині в Мазеп

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал
↓
↑

перепуд

— переляк, перестрах

перепуджений

— переляканий

перун

— грім

перше

— тут: до цього часу, раніше

Петро I

Романов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.

печать завісиста

— печатка, що звисає на шнурку

пилюга

— курява

писок

— рот; обличчя

питоменність

— характерна особливість

піднос

— таця

підрі

— сінник, приміщення між стелею і покрівлею, де зберігають сіно

підхопень

— тут: дівчина, яка швидко все сприймає

підчаший

—

придворна службова особа

пікінер

— вояк, озброєний пікою — різновидом довгого полегшеного списа з гострим металевим наконечником

пікна

(піч) — для випікання хліба

піонір

— піонер, до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ

Піпер Карл

(1647–1716 р.) — граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору

пірваний

(з польськ.) — викрадений

пірвати

(з польськ.) — захопити, викрасти

піхва

— піхви, футляр для шаблі

плазування

— тут: биття шаблею плазом

плеканець

— тут: чорт

плі конфіданс, ке ля знайоманс

(фр., укр.) — більше довірливості, ніж знайомства

побідник

— переможець

погреб

— льох, пивниця

погаратаний

— побитий, порубаний

позір

— тут: увага

покмітувати

— зауважити, простежити, спостерегти

пол

(рос.) — стать

поліп

— кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот

політичність

— тут: тонкий розрахунок, дипломатичність у вчинках, поведінці, взаєминах з іншими людьми

політично

— тут: з тонким розрахунком, уміло, дипломатично

Полуботок

Павло — чернігівський полковник, наказний гетьман (17221724). Боровся проти засилля російської влади в Україні, домагався повернення її старих прав, у т. ч. права обирати гетьмана. Петро I наказав

заарештувати Полуботка, і він загинув у в'язниці. У домах багатьох свідомих українців XVIII–XIX ст. висів портрет П. Полуботка з його словами до Петра I: «Заступаючись за вітчизну, я не боюсь ні кайданів, ні тюрми, і для мене ліпше найгіршою смертю вмерти, як дивитися на загальну загибель моїх земляків».

полудне

— південь

полукішки

— від кіш — короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений)

полумінь

— полум'я

польний курат

— фельдкурат, військовий священик

помишленіє

(старосл.