Кожній порі року відповідав окремий розпорядок цих годин, оскільки різними були години сходу і заходу сонця.
«
Помивши руки по велінню королеви…
» — гігієнічний захід, без якого не мислилось прийняття їжі: оскільки виделки не використовувалися, руки мили також перед тим, як перейти до наступного яства та наприкінці трапези.
«
Діоней взяв лютню, а Ф'ямметта віолу…
» — лютня та віола — старовинні струнні музичні інструменти.
Сер — титул представників вільних професій. До лицарів у Флоренції зверталися з титулом мессер, до дам — мадонна або монна.
Мушатто ді Мессер Гвідо Францезі один з братів Францезі (другого звали Біччо), відомий флорентійській шахрай. Накопичив багато добра, промишляючи лихварством у Франції, зумів вибитись у фінансові радники короля Філіппа Красивого, якого не раз спонукав до протизаконних дій — підробки монет, розбійних нападів на італійських купців тощо. За свою миршаву статуру Гвідо отримав прізвисько Мушатто (mouche — фр. муха).
Боніфацій — мається на увазі папа римський Боніфацій VIII (1294–1301).
Карл Безземельний — граф Валуа (1270–1325), брат французького короля Філіппа Красивого.
«
…такий собі сер Чеппарелло з Прато
» — постать реальна, засвідчена документально. Чепперелло або Чапперелло Дієтаюті із міста Прато був одружений і мав дітей; працював, однак, не нотарем, а збирачем податків і десятин на користь Філіппа Красивого та папи Боніфація VIII. По-італійськи його ім'я, що так нагадує прізвисько, може походити від іменника серро — «поліно», «обрубок» — із додаванням зменшувального суфіксу — arello, або ж бути зменшувальним від Сіаро, деформованої форми імені Jacopo.
Костирник — гравець у кості.
«
…кинуть його у яму, як собаку
» — у ями (тобто рови, що оточували браму міста) викидали тіла самогубців, єретиків і відлучених від церкви, а також лихварів.
Читать дальше
«
Сих ломбардців собачої віри…
» — ломбардцями у Франції називали всіх вихідців із Північної Італії, з Тоскани в тому числі. «Ломбардець» було синонімом слова лихвар, яке часто супроводжувалось зневажливим chien — фр. — собака.
Парастас — заупокійна служба.
Стихар — верхній одяг церковнослужителів.
Казальниця — амвон, підвищене місце в церкві для проповідника.
Святий Чаппеллетто — звісно, ім'я цього «святого» не фігурує в жодному переліку. Однак, у XIV столітті канонізація святих не була ще передана папській курії і виявлялась досить простим, буденним обрядом, як показує Боккаччо у своїй новелі.
Содомлянський гріх — педерастія.
Хліби духовні — церковні посади і пов'язані з ними прибутки.
Симонія — продаж церковних володінь, посад і духовних звань.
Клірик — служитель церкви.
Мельхіседек — розповсюджене єврейське ім'я, що означає «цар справедливості».






