ЛЛисторияЕщё одна глава — и целый мирВыбрать историю ↗

Об этой истории

Перед вами друга збірка оповідань американського майстра короткої прози, що вийшла українською в нашому видавництві. Якщо порівняти з попередньою — «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов», — то в цій Карвер відходить від абсолютного мінімалізму й дозволяє собі писати розлогіше та щедріше. «Собор» номінований на Пулітцерівську премію і вважається найкращою збіркою оповідань автора. Собор Реймонд Карвер Перед вами друга збірка оповідань американського майстра короткої прози, що вийшла українською в нашому видавництві. Якщо порівняти з попередньою — «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов», — то в цій Карвер відходить від абсолютного мінімалізму й дозволяє собі писати розлогіше та щедріше. «Собор» номінований на Пулітцерівську премію і вважається найкращою збіркою оповідань автора. Реймонд Карвер Собор УДК 82-3 К 21 Карвер Реймонд Собор / Реймонд Карвер ; пер. з англ. Юрія Паустовського. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2022. — 208 с. ISBN 978-617-614-354-3 Усі права застережено. Жодну частину з цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва. CATHEDRAL Copyright © 1983, Raymond Carver Copyright renewed © 1989, Tess Gallagher All rights reserved © Книги — ХХІ, 2022, видання українською мовою © Юрій Паустовський, 2021, переклад © Анна Стьопіна, 2021 , обкладинка Усі права застережено ISBN 978-617-614-354-3 Зміст Пір’я 7 Будинок Шефа 30 Консервація 36 Купе 47 Маленька радість 58 Вітаміни 87 Обережно 105 Звідки я телефоную

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал
↓
↑

Махає мені, коли бачить. Але не всміхається. Потім я знову бачу її о п’ятій, коли вона повертається на роботу. Холіц приходить трохи пізніше. І так до середини жовтня.

Вони познайомилися з Конні Нова і патлатим Ріком. Із Коротуном і новою місіс Кобб теж. Іноді в неділю вони всі разом сидять біля басейну, щось п’ють і слухають радіо Конні. Харлі якось розповів, що бачив їх усіх за будинком, де у нас місце для барбекю, в купальниках. Сказав, що швед іще той здоровань. Вони там їли хотдоги й пили віскі. Всі були п’яні.

Була субота, вже близько опівночі. Харлі спав у кріслі. Знову мені вимикати телевізор. Тоді він прокинеться і запитає: «Нащо ти вимкнула? Я ж дивився». Так і скаже. Завжди так робить. Так-от, телевізор іще працює, а я сиджу в бігуді й гортаю журнал. Поглядаю на екран. Але не можу зосередитися на серіалі. Всі вони там, біля басейну, — Коротун і Лінда Кобб, Конні Нова та патлатий, Холіц і Бетті.

До басейну не можна після десятої. Але їм байдуже. Харлі нагадав би їм правила, якби прокинувся.

Добре, що їм весело, але час уже було закінчувати це свято. Я постійно вставала і визирала з вікна. Всі, крім Бетті, були в купальниках і плавках.

Вона досі була в робочій формі. Але боса. У неї в руках була склянка, вона пила разом з усіма. Я досі не вимкнула телевізор. Хтось із них щось крикнув, а інший підхопив і засміявся. Я побачила, як Холіц одним махом осушив склянку і поставив на землю. Потім підійшов до роздягалки. Підсунув до неї стіл і виліз на нього. А тоді — здавалося, без жодних зусиль — заліз на дах. І правда сильний. Патлатий так зрадів, аж заплескав. Інші теж підбадьорювали Холіца. Треба піти й покласти край цим веселощам.

Харлі розвалився у кріслі. Телевізор шумів. Я відчинила двері й вийшла. Холіц стоїть на даху роздягалки. Інші підбадьорюють його.

— Давай, у тебе вийде!

— Тільки на живіт не впади!

— Ми в тебе віримо!

Потім чую голос Бетті:

— Холіце, ти думаєш, що робиш?

Холіц стоїть на краю. Дивиться на воду. Мабуть, прикидає, наскільки треба розбігтися. Відступає назад. Плює в долоню й потирає руки. Коротун кричить:

— Давай, зроби це!

Я бачу, як він падає на бортик басейну. Чую його крик.

— Холіц! — кричить Бетті.

Усі біжать до нього. Коли я підбігаю, він уже сидить. Рік тримає його за плечі й верещить прямо в очі:

— Холіце! Ти мене чуєш?!

На лобі в нього рана, очі порожні. Коротун із Ріком садять його на стілець. Хтось подає рушник. Холіц тримає його, ніби геть не розуміє, що треба робити. Хтось дає йому попити. Але з цим Холіц теж не може розібратися. Всі йому щось кажуть. Холіц витирає рушником обличчя. Прибирає, дивиться на кров. Сидить собі й розглядає. Наче взагалі нічого не розуміє.

— Дайте я подивлюся, — підходжу ближче. Все погано. — Холіце, ти як?

Але Холіц просто дивиться крізь мене.

— Треба в лікарню.