«
…став миль за двадцять…
» — генуезька миля дорівнювала приблизно 2500 метрам і використовувалась як міра довжини майже в усій північно-західній Італії.
Сеньйор Енкарарх — точніше Ен Карарх — типово каталонське ім'я, частка Ен відповідає італійському Дон. У XIII–XIV ст. каталонські купці часто об'єднувались з генуезькими проти венеціанських.
Альба — сучасне італійське місто Альбісола, у Савойській провінції.
Акрі — місто у Сирії (зараз в Ізраїлі), укріплення і порт, останній бастіон хрестоносців. Впало 14 серпня 1291 року, викликавши апокаліпсичну депресію у християнському світі.
Мессер Річчардо ді Кіндзіка — вигаданий автором персонаж, однак у Пізі є історичний район Кіндзіка.
Мессер Лотто Гваланді — аристократична родина Гваланді була одною з найіменитіших і найвпливовіших у Пізі.
«
…почав навчати дружину календарю, що найкраще згодився б школярам і був укладений не інакше, як у Равенні
» — У Равенні було стільки церков, скільки днів у році. Школярі часто заглядали до календаря, щоб відшукати якесь свято.
Монте-Неро — місцевість на південь від Ліворно.
Паганіно да Маре — представник знатної генуезької родини да Маре чи де Марі. В часи Боккаччо члени навіть найіменитіших родин вдавались до корсарства через безкінечні міжусобиці.
Монако — оплот тогочасного піратства, що мав дружні зв'язки з Анжуйським двором.
«
…до чудового розкішного палацу, що стояв на пригорку…
» — Вілла Скифанойя, або Тре Візі, або Вілла Пальм'єрі, на пагорбі Камерата під Флоренцією. Однак, усі три — значно віддаленіші від Поджо Герарді, ніж це зазначає Боккаччо («не пройшла вона й двох тисяч ступенів»).
Мазетто з Лампореккіо — Лампореккіо — містечко поруч з Пістоєю. Мазетто — змінене від Томазо.
«
У наших краях був, та ще й тепер є, дівочий монастир…
» — реального прототипу цього закладу так і не було знайдено.
Нуто — скорочене від Бенвенуто.
Агілульф — король лангобардів, правив з 592 по 615 рік. Зійшов на трон завдяки одруженню з Теодоліндою, принцесою баварською, вдовою короля Автаріха.
Лангобарди («довго-бороді») — германське плем'я, що жило на Ельбі, а в VI ст. оселилось у Північній Італії. Від них походить назва області Ломбардія.
«
…пішла до того святого отця; сіла в церкві коло ніг його…
» — сповідалень на той час у церкві ще не існувало, як елемент інтер'єру вони з'являються лише в XVI столітті.
«
…сорок парастасів святого Григорія…
» — традиційно їх тридцять, як їх справив колись святий Григорій за спасіння душі ченця Юста.
Читать дальше
Дон — титул, що ставився перед іменами духовних осіб, а інколи і аристократів.
Пуччо ді Ріньєрі — городянин, із родини Каріні, що проживав у районі Флоренції Сан-Бранкаціо, або Сан-Панкраціо, названому так за ім'ям францисканського монастиря, що там містився.






