Гвідотто з Кремони, Джакоміно з Павії, Джанноле ді Северіно, Мінгіно ді Мінголе — щодо цих героїв, не було можливим знайти їх реальні прототипи; Кремона, Павія, Фаенца — міста на півночі Італії, Джанноле і Мінгіно (скорочене від Доменіко) — імена, досить поширені у середньовічній Фаенці.
Фано — містечко на Адріатичному узбережжі, південніше Пезаро.
«
…місто Фаенца після довгої розрухи воєнної знову до хорошого прийшло стану…
» — період затишшя, коли Фаенца була вільною комуною під номінальною владою папи.
«
…коли Фаенцу здобули й сплюндрували війська імператора Фрідеріка…
» — осада і взяття міста Фрідеріком II відбувалася у 1240-41 pp.
Гвільєльміно да Медічіна — можливо, мається на увазі Гвільєльміно да Сан Паоло — поруч з Медічіна. В будь-якому разі, відомі дві емілійські родини з прізвищем да Медічіна.
Рестітута — ім'я досить шанованої святої на острові Іскія.
Мартіно Болгаро — служив корабелом Карлу І, був лицарем при дворі короля Роберта, мав кількох дітей, імена яких не збереглись, похований у Арагонському замку.
Читать дальше
Куба — зразок арабо-норманської архітектури XII століття, що зберігся до наших днів.
Руджієрі дель Орія — у Боккаччо — де Лорія; прославився в морському бою біля Неаполя (1284) з захопленням у полон самого Карла II Анжуйського.
«
…донька Мартіна Болгара, що завдяки його силі острів Іскія визнає твою владу.
» — насправді нічого не відомо про подібну силу Мартіна, але Іскія аж до 1299 року була під владою Арагонської династії.
Віоланта — так само звали і дочку Боккаччо.
Абате — точніше, Аббате, — одна з найвпливовіших родин із Вал де Мадзара, члени якої були володарями Трапані з норманських часів до арагонської династії. У війнах між Анжуйським двором і Арагонським взяли участь Ріккардо, Нікола і Гвідо Аббате, однак про Амеріго не знаходимо ніякої історичної документації.
«
…нахапали на вірменському узбережжі…
» — тобто, на кавказькому узбережжі. Вірменія для Боккаччо була казковим, фантастичним краєм. Хоча в добу середньовіччя на північно-східному узбережжі Середземного моря в Малій Азії (на межі з Сирією) існувала так звана «Мала Вірменія».
«
…обміркування справи майбутнього хрестового походу…
» — мається на увазі III Хрестовий похід, в якому крім Гульєльма Доброго, папи римського і Фрідріха Барбаросси були домовленості з королівством Вірменією, яка передбачалась плацдармом для операцій хрестоносців. Вірменські володарі були пов'язані шлюбами з королівськими родами з Неаполя і Сицилії.






