ЛЛисторияЕщё одна глава — и целый мирВыбрать историю ↗

Об этой истории

Сезон гроз Анджей Сапковський Від кровопивців і від поторочів, Від інших довголапих страховидл І всього, що товчеться серед ночі, Нас, добрий Боже, вибави! Благальна молитва, відома як „The Cornish Litany”, датована XIV-XV ст. Кажуть, що поступ проганяє морок. Але завжди, завжди буде існувати темінь. І завжди буде в темряві Зло, завжди будуть у темряві ікла і пазури, смерть і кров. Завжди будуть істоти, що товчуться серед ночі. А ми, відьми́ни, є на те, щоби притовкти їх. Весемир з Каер Моргену Хто змагається зі страховищами, тому слід стерегтися, щоб самому не обернутись на страховище. І коли довго дивишся у прірву, прірва також зазирає в тебе. Фрідріх Ніцше, «По той бік Добра і Зла» (пер. Анатолій Онишко) Заглядання у прірву вважаю цілковитим ідіотизмом. Є на світі безліч речей, набагато більш вартих того, аби в них заглядати. Горицвіт, «Півсторіччя поезії» Він жив лиш для того, щоби убивати. Лежав на нагрітому сонцем піску. Відчував коливання, що переносилися притисненими до землі волохатими сяжками та щетинками. Хоч коливання ще були далекі, Ідр відчував їх виразно і точно, на їх підставі був здатний визначити не лише напрям та ритм руху жертви, а й її вагу. Для більшості хижаків, що полювали подібним чином, вага здобичі мала першорядне значення – підкрадання, напад та переслідування означали витрату енергії, котра мусила бути компенсована енергетичною цінністю поживи. Більшість подібних до Ідра хижаків відмовлялася від нападу, коли здобич була замала. Але Ідр — ні. Ідр існував не для того, щоб їсти та продовжувати рід. Не для того був створений. Жив для того, щоби убивати. Обережно переставляючи членисті кінцівки, видобувся з ями, переповз через струхлявілий стовбур дерева, за два кроки проминув бурелом, як примара, промайнув галявину, впав у порослий папороттю пі

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал
↓
↑

— У твоїй довгій промові, — сказала замість цього Корал, — постійно звучала тема примноження багатства і добробуту. Розумію тебе щонайкраще, бо ж мій власний добробут мені також невимовно дорогий. І за жодні скарби я не відмовлюся від того, що мені цей добробут забезпечує. Вважаю, що жінка має право народжувати, якщо хоче, і не народжувати, якщо не хоче, але не вступатиму щодо цього в дискусії, бо ж, зрештою, кожен має право на якісь власні погляди. Зверну лишень увагу, що за медичну допомогу, яку надаю жінкам, я беру плату. Це досить істотне джерело моїх прибутків. У нас ринкова економіка, королю. Не втручайся, дуже прошу, до джерел моїх прибутків. Бо мої прибутки, як ти чудово знаєш, є одночасно й прибутками Капітулу і всього конфратерства

[2]

Конфратерство – об’єднання чародіїв, згрубша кажучи, професійна спілка

. А конфратерство кепсько реагує на спроби зменшення його прибутків.

— Ти намагаєшся мені погрожувати, Нейд?

— Аж ніяк. Навіть більше, декларую поглиблену допомогу і співпрацю. Знай, Белогуне, що якщо результатом чинених тобою визисків і грабунку дійде в Кераку до заворушень, якщо запалає, мовлячи високим стилем, іскра бунту, якщо з’явиться бунтівна потолоч, аби тебе витягти звідси за довбешку, позбавити трону, а зразу потому повісити на сухій гілляці… Тоді можеш розраховувати на моє конфратерство. На чародіїв. Прийдемо з допомогою. Не допустимо революції й анархії, бо й нам вони не на руку. Отож визискуй і примножуй багатство. Помножуй спокійно і не заважай іншим. Дуже прошу і добре раджу.

Читать дальше

Конец ознакомительного отрывка

Купить книгу

— Радиш? — напірився, піднімаючись з крісла, Ксандер. — Ти радиш? Батькові? Батько — король! Королі не слухають порад, королі наказують!

— Сідай, сину. — скривився Белогун. — І будь тихо. Ти ж, чародійко, настав вуха. Маю тобі щось оповісти.

— Ну?

— Беру собі нову жінку… Сімнадцять літ… Вишенька, кажу тобі. Вишенька на кремі.

— Вітаю.

— Роблю це з династичних мотивів. З турботи про наступництво і лад у державі.

Еґмунд, що до того мовчав, як скеля, різко підніс голову.

— Наступництво? — гиркнув. Злий блиск у його очах не пройшов повз увагу Літти. — Яке наступництво? Маєш шість синів і вісім доньок, враховуючи бастардів! Мало тобі?

— Сама бачиш, — махнув кістлявою рукою Белогун. — Сама бачиш, Нейд. Мушу подбати про наступництво. Маю лишити королівство і корону тому, хто так звертається до батька? На щастя, ще живу і правлю. І маю намір правити довго. Як вже сказав, я одружуюся…

— Ну і?

— Якби… — король почухався за вухом, глянув на Літту з-під примружених повік — Якби вона… Моя нова жінка, значить… Звернулася до тебе по ті засоби… Забороняю їй давати. Бо я проти таких засобів! Вони аморальні!

— Можемо так домовитися, — чарівно усміхнулася Корал.