— У твоїй довгій промові, — сказала замість цього Корал, — постійно звучала тема примноження багатства і добробуту. Розумію тебе щонайкраще, бо ж мій власний добробут мені також невимовно дорогий. І за жодні скарби я не відмовлюся від того, що мені цей добробут забезпечує. Вважаю, що жінка має право народжувати, якщо хоче, і не народжувати, якщо не хоче, але не вступатиму щодо цього в дискусії, бо ж, зрештою, кожен має право на якісь власні погляди. Зверну лишень увагу, що за медичну допомогу, яку надаю жінкам, я беру плату. Це досить істотне джерело моїх прибутків. У нас ринкова економіка, королю. Не втручайся, дуже прошу, до джерел моїх прибутків. Бо мої прибутки, як ти чудово знаєш, є одночасно й прибутками Капітулу і всього конфратерства
[2]
Конфратерство – об’єднання чародіїв, згрубша кажучи, професійна спілка
. А конфратерство кепсько реагує на спроби зменшення його прибутків.
— Ти намагаєшся мені погрожувати, Нейд?
— Аж ніяк. Навіть більше, декларую поглиблену допомогу і співпрацю. Знай, Белогуне, що якщо результатом чинених тобою визисків і грабунку дійде в Кераку до заворушень, якщо запалає, мовлячи високим стилем, іскра бунту, якщо з’явиться бунтівна потолоч, аби тебе витягти звідси за довбешку, позбавити трону, а зразу потому повісити на сухій гілляці… Тоді можеш розраховувати на моє конфратерство. На чародіїв. Прийдемо з допомогою. Не допустимо революції й анархії, бо й нам вони не на руку. Отож визискуй і примножуй багатство. Помножуй спокійно і не заважай іншим. Дуже прошу і добре раджу.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу
— Радиш? — напірився, піднімаючись з крісла, Ксандер. — Ти радиш? Батькові? Батько — король! Королі не слухають порад, королі наказують!
— Сідай, сину. — скривився Белогун. — І будь тихо. Ти ж, чародійко, настав вуха. Маю тобі щось оповісти.
— Ну?
— Беру собі нову жінку… Сімнадцять літ… Вишенька, кажу тобі. Вишенька на кремі.
— Вітаю.
— Роблю це з династичних мотивів. З турботи про наступництво і лад у державі.
Еґмунд, що до того мовчав, як скеля, різко підніс голову.
— Наступництво? — гиркнув. Злий блиск у його очах не пройшов повз увагу Літти. — Яке наступництво? Маєш шість синів і вісім доньок, враховуючи бастардів! Мало тобі?
— Сама бачиш, — махнув кістлявою рукою Белогун. — Сама бачиш, Нейд. Мушу подбати про наступництво. Маю лишити королівство і корону тому, хто так звертається до батька? На щастя, ще живу і правлю. І маю намір правити довго. Як вже сказав, я одружуюся…
— Ну і?
— Якби… — король почухався за вухом, глянув на Літту з-під примружених повік — Якби вона… Моя нова жінка, значить… Звернулася до тебе по ті засоби… Забороняю їй давати. Бо я проти таких засобів! Вони аморальні!
— Можемо так домовитися, — чарівно усміхнулася Корал.






