Готфрід Бульйонський (1061–1100) — герцог Долішньої Лотарингії, очолив І хрестовий похід (1096–1099), коли було відвойовано Єрусалим.
Маестро Альберто з Болоньї — ймовірно, Боккаччо мав на увазі відомого лікаря Альберто дей Дзанкарі, який народився близько 1280, дипломувався у 1310, практикував у місті Равенна, а потім викладав у Болонському університеті. Останнє, що про нього знаємо — заповіт, написаний ним 15 серпня 1348 року. Був двічі одружений, другу дружину звали саме Маргарита.
Балада (від іт. ballata «ballare» — танцювати) — лірична пісня, під яку часто танцювали.
«
Уже сонечко світлом своїм день новий усюди розсвітило і пташки, веселих пісень у зеленому вітті вищебечуючи…
» і далі по тексту — характерне для багатьох інтродукцій «Декамерону» авторське звернення до буколічного топосу — опису чудового місця на лоні природи. Схожий пейзаж знаходимо в одному з сонетів Боккаччо («Навколо джерела, серед зелених лук…»).
Мартелліно (а також Стеккі і Маркезе) — флорентійські паяци, досить вуличного рівня.
Святий Гендрік (точніше, Арріго) із Тревізо (або з Больцано) — Арріго Блаженний, у день смерті якого (10 червня 1315) і справді відбувалися всі дива, про які йдеться в новелі. Подробиці його життя, подзвін і навіть зцілення паралітика (справжнє!) — реальні події. Мощі Арріго Блаженного і зараз знаходяться у Соборі Тревізо.
«
…на плацу повно німців…
» — точніше, не німців, а співвітчизників Арріго, мешканців прикордонного з німецькими землями міста Больцано.
Суплікатор — прохач, скаржник.
Сандро Аголанті — Аголанті — прізвище відомої флорентійської родини, вигнаної із Флоренції у другій половині XIII ст.; деякі документи початку XIV ст. згадують про Аголанті, що мешкали у Тревізо та Венеції разом з іншими флорентійцями-банкірами, які витіснили в цій сфері діяльності місцевих євреїв.
Читать дальше
«
…мав велику силу при синьйорові
» — історична неточність: з грудня 1312 року в Тревізо не було синьйора, отже мається на увазі, мабуть, бургомістр Манно делла Бранка да Губбіо.
Рінальдо д'Асті — містечко Асті на Півночі Італії (сучасна область П'ємонт) було важливим торговельним центром, а ім'я Рінальдо досить часто зустрічалося в тих краях. Однак, можливо, автор мав на увазі і одного з флорентійських купців, яких було багато у Феррарі і Болоньї.
Кастель Гвільєльмо — укріплене містечко між Феррарою і Есте, на половині шляху до Верони. Тут Боккаччо зупинявся під час своїх подорожей по Венето і Романьї.
«
…де буває, святому Юліанові не помолившись…
» — святий Юліан — шанований у середні віки покровитель мандрівників, що забезпечував їм у шляху гостинність пристанища і теплу ночівлю.
Феррарський маркіз Ацца — мається на увазі Аццо VIII, володар Феррари, що помер у 1308 році.






